Загальна інформація

Етацизин — це антиаритмічний препарат класу ІС (мембранні стабілізатори), який застосовується для довготривалого контролю серцевого ритму. Його основна дія полягає у блокуванні швидкого входу натрієвих іонів через канали клітинної мембрани серця, що уповільнює проведення імпульсів і допомагає запобігти розвитку різноманітних порушень ритму.

Склад препарату

Діючий засіб: Етацизин (диетиламинопропионилэтоксикарбониламинофенотиазин гідрохлорид) — 50,00 мг.

Допоміжні речовини: картофельний крахмал — 9,57 мг, сахароза — 19,30 мг, метилцелюлоза — 0,33 мг, кальцію стеарат — 0,80 мг.

Оболонка: сахароза — 37,695 мг, повидон К-25 — 0,753 мг, харчовий барвник хіноліновий жовтий (Е104) — 0,025 мг, сонячний закат жовтий (Е110) — 0,003 мг, кальцію карбонат — 6,308 мг, магнію гідрокарбонат — 3,678 мг, діоксид титану (Е171) — 0,665 мг, силіконовий діоксид — 0,827 мг, карнаубський віск — 0,046 мг.

Фармакологічна дія

Етацизин належить до класу ІС антиаритмічних препаратів і має мембранозалежний стабілізуючий вплив. Він пригнічує швидкий натрієвий потік через канали клітинної мембрани серця, що уповільнює проведення імпульсів по передсердних і шлуночкових волокнах, а також по провідних шляхах, зменшуючи ризик розвитку аритмій.

Додаткові місця зв’язування забезпечують тривалішу дію препарату. У меншій мірі він пригнічує кальцієвий потік, що проявляється у зниженні частоти скорочень серця та зменшенні скоротливості міокарда. Етацизин також має холінолітичні властивості і ефективний при аритміях, викликаних активізацією блуждаючого нерва. Крім того, препарат має місцево-анестезуючу і помірно-антиішемічну активність.

Показання до застосування

• Профілактика та лікування порушень серцевого ритму:
• надшлуночкова і шлуночкова экстрасистолія;
• пароксизми фібриляції і тріпотіння передсердь;
• шлуночкова та надшлуночкова тахікардія, у тому числі за синдромом Вольфа-Паркінсона-Уайта (WPW).

Протипоказання

• Гіперчутливість до етацизину або допоміжних компонентів.
• Нарушення провідності серця:
• синоатриальний блок II-III ступеня без встановленого електрокардіостимулятора;
• атриовентрикулярна блокада II-III ступеня;
• повна блокада ніжок пучка Гіса.
• Виражена гіпертрофія міокарда лівого шлуночка.
• Острий коронарний синдром (інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія).
• Постінфарктовий кардіосклероз.
• Виражене розширення серцевих порожнин.
• Кардіогенний шок.
• Виражена артеріальна гіпотензія (нижче 90/60 мм рт. ст.), особливо з симптомами:
• тахікардія, головокружіння, порушення свідомості, холодна шкіра, обличчя бліде або ціанотичне, можлива втрата свідомості.
• Хронічна серцева недостатність III-IV функціонального класу за NYHA.
• Зниження фракції викиду лівого шлуночка.
• Виражені порушення функцій печінки (класи C за Чайлд-Пью) та/або нирок (швидкість клубочкової фільтрації <30 мл/хв/1,73 м²).
• Вагітність і період грудного вигодовування.
• Діти до 18 років.
• Одновремене застосування інгібіторів МАО.
• Комбіноване застосування з антиаритмічними засобами IС (морацизин, пропафенон, лаппаконітин гідробромід) і IА класу (хінідин, прокаїнамід, дизопірамід, аймалін).
• Органічні ураження серця, синдром Бругада.

Побічні дії

Частота побічних ефектів класифікована відповідно до систем органів MedDRA та частоти виникнення:

• З боку нервової системи: часто — головокружіння, порушення акомодації, порушення рівноваги; рідко — головний біль; невідомо — поштовхання при ходьбі або поворотах голови, сонливість, диплопія.
• З боку серця: рідко — атріовентрикулярна блокада, порушення внутрішньошлуночкової провідності, зниження скоротливості міокарда; невідомо — зупинка синусового вузла, зменшення коронарного кровотоку, аритмії, аритмогенні ефекти.
• З боку шлунково-кишкового тракту: рідко — нудота, біль у верхніх відділах живота.
• Лабораторні дані: невідомо — подовження інтервалу PQ, уплощення зубця Р, подовження комплексу QRS.

Взаємодії з іншими препаратами

• Застосування з препаратами IС (морацизин, лаппаконітин гідробромід, пропафенон) і IА класу (хінідин, прокаїнамід, дизопірамід, аймалін) заборонено.
• З інгібіторами МАО — заборонено.
• Комбінація з бета-адреноблокаторами може посилювати антиаритмічний ефект і дозволяє зменшити дозу препарату.
• Спільне застосування з дигоксином підвищує його концентрацію, що може викликати нудоту і втрату апетиту — рекомендується знизити дозу дигоксину.
• Можливо застосування з амиодароном (III клас), що дозволяє знизити дози обох препаратів.

Спосіб застосування, курс і дозування

Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи та не розчиняючи. Приймати внутрішньо незалежно від їжі.

Початкова доза: 50 мг (1 таблетка) 2-3 рази на добу.

За необхідності дозу збільшують до 50 мг 4 рази на добу (максимум — 200 мг на добу) під контролем ЕКГ.