Галантамін

Інструкція з застосування

Производитель: Канонфарма продакшн ЗАО

Склад

1 таблетка містить:

• Активні речовини: галантамін гідробромід, у перерахунку на галантамін, 4 мг
• Вспомогательные вещества: кальція гідрофосфат дигідрат, колоїдний кремній діоксид (аеросил), коповидон (пласдон Е-630 або коллідон VA-64), магнію стеарат, натрію кроскармелоза (примеллоза), мікрокристалічна целюлоза

Оболонка: Адвантиа Прима 319974RC09 (гідроксипропіл метил целюлоза), макрогол (поліетиленгліколь), каприн/каприлові тригліцериди, титану діоксид, алюміний лак на основі барвників хінолінового жовтого, бриліанто голубого та індигокармінового кольору.

Фармакологічна дія

Галантамін — селективний, конкурентний та зворотній інгібітор ацетилхолінестерази. Стимулює нікотинові рецептори та підвищує чутливість постсинаптичної мембрани до ацетилхоліну. Це сприяє полегшенню проведення нервово-м'язового імпульсу та відновленню нервово-м'язової провідності у випадках її блокади недеполяризуючими міорелаксантами. Крім того, галантамін підвищує тонус гладкої мускулатури, стимулює секрецію слинних, травних і потових залоз, викликає міоз.

Завдяки активності холінергічної системи, галантамін покращує когнітивні функції у пацієнтів з деменцією типу Альцгеймера, хоча не впливає на розвиток самого захворювання.

Фармакокінетика

Всасування

Після прийому внутрішньо у дозі 8 мг галантамін швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1,2 години та становить близько 43 нг/мл. Площа під кривою "концентрація — час" (AUC) — 427 нг·год/мл.

Розподіл

Абсолютна біодоступність становить 88,5%. Прийом з їжею зменшує швидкість всмоктування (Сmax зменшується на 25%), але не впливає на AUC. При багатократному прийомі у дозі 12 мг двічі на день середні концентрації в плазмі коливаються від 30 до 90 нг/мл. Об’єм розподілу — 175 мл, зв’язування з білками плазми — близько 18%. Галантамін переважно знаходиться у формених елементах крові (52,7%) та плазмі (39%), у зв’язаній з білками формі — 8,4%.

Метаболізм

Основними ферментами системи цитохрому Р450, що беруть участь у метаболізмі галантаміну, є CYP2D6 (формує О-деметилгалантамін) та CYP3A4 (формує N-оксидгалантамін). Виведення відбувається у незміненому вигляді та метаболітів через нирки та кишечник. Концентрація активних метаболітів у плазмі дуже низька.

Виведення

Період напіввиведення — 7-8 годин, плазмовий кліренс — близько 200 мл/хв. Близько 18-22% галантаміну виводиться у незміненому вигляді з сечею протягом доби. Елімінація носить біоекспоненційний характер.

Показання до застосування

Симптоматичне лікування деменції типу Альцгеймера легкого та помірного ступеня тяжкості.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Протипоказано при вагітності. В період лікування слід припинити грудне вигодовування.

Протипоказання

• Гіперчутливість до компонентів препарату
• Бронхіальна астма
• Брадикардія, атріовентрикулярна блокада
• Артеріальна гіпертензія, стенокардія, хронічна серцева недостатність
• Епілепсія, гіперкінези
• Тяжкі порушення функцій печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П’ю)
• Механічна кишкова непрохідність
• Хронічні обструктивні захворювання легень
• Недавні оперативні втручання у шлунково-кишковому тракті або сечовивідних шляхах
• Дитячий вік до 18 років
• Період вагітності та лактації

З обережністю слід застосовувати: легкі та помірні порушення функцій печінки або нирок, синдром слабкості синусового вузла, одночасний прийом препаратів, що сповільнюють частоту серцевих скорочень, анестезія, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, ХОЗЛ.

Побічні дії

Частота побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями ВОЗ:

• Дуже часто (≥1/10): рвота, нудота, головний біль, сонливість, слабкість, підвищена втомлюваність
• Часто (від ≥1/100 до <1/10): зниження апетиту, гіпергідроз, брадикардія, артеріальна гіпертензія, шум у вухах, судоми, галюцинації, депресія
• Нечасто (від ≥1/1000 до <1/100): запаморочення, порушення зору, шкірна висипка, м’язові спазми, гепатит, реакції підвищеної чутливості
• Рідко (від ≥1/10000 до <1/1000): судоми, обострение хвороби Паркінсона, порушення ритму серця
• Дуже рідко (<1/10000): анафілактичні реакції, гепатит, порушення дихання

Взаємодія з лікарськими засобами

Не рекомендується комбінувати з іншими холіномиметиками. Галантамін є антагоністом опіоїдів щодо дихального центру. Проявляє фармакодинамічний антагонізм до м-холінолітиків (атропін, гоматропін метилбромід), гангліоблокаторів, недеполяризуючих міорелаксантів, хінідину, прокаїнаміду.

Аміноглікозидні антибіотики можуть знижувати терапевтичний ефект галантаміну. Галантамін посилює нервово-м’язову блокаду під час загальної анестезії, особливо при використанні у ролі периферичних міорелаксантів.

Інгібітори системи цитохрому Р450 ( CYP2D6, CYP3A4) можуть підвищувати концентрацію галантаміну, тому можливо потрібно коригувати дозу. Також посилює депресивний вплив на ЦНС етанолу і седативних препаратів.

Як приймати, курс лікування та дозування

Прийом внутрішньо, під час їжі, запиваючи достатньою кількістю води.

Для дорослих

Стартова доза — 4 мг двічі на добу. У разі необхідності, через 4 тижні, дозу можна підвищити до 8 мг двічі на добу. Максимальна добова доза — 16 мг (по 8 мг двічі на день).

При легкому та помірному порушенні функцій печінки або нирок початкова доза — 4 мг один раз на добу, потім — 4 мг двічі на добу, доведення до 12 мг на добу — не більше.

Для пацієнтів з порушеннями функцій печінки та нирок

Початкова доза — 4 мг один раз на добу, з подальшим підвищенням до 4 мг двічі на добу. Загальна добова доза — не більше 12 мг.

Передозування

Симптоми: пригнічення свідомості, судоми, посилення побічних ефектів, сильна м’язова слабкість, гіперсекреція залоз, бронхоспазм, що може призвести до летальної блокади дихальних шляхів.

Лікування: промивання шлунка, симптоматична терапія. В якості антидоту вводять внутрішньовенно атропін у дозі 0,5-1 мг, з подальшим коригуванням залежно від стану пацієнта.

Особливі вказівки

Лікування галантаміном може спричиняти зниження маси тіла. Необхідно контролювати функцію печінки та нирок, а також стан серцево-судинної системи. Потрібно дотримуватись обережності у пацієнтів із суправентрикулярною блокадою, синдромом слабкості синусового вузла, а також при застосуванні препаратів, що уповільнюють серцевий ритм.