Ібупрофен — ефективний нестероїдний протизапальний препарат

Ібупрофен є високоефективним засобом для зняття болю, зниження температури та боротьби з запальними процесами. Це препарат, що широко застосовується для лікування різних станів, пов'язаних із гострим і хронічним болем, а також для полегшення симптомів застуди і грипу.

Склад та форма випуску

Препарат випускається у формі таблеток для перорального застосування. В одній таблетці міститься активна речовина:

• Ібупрофен — 200 мг

Допоміжні речовини включають:

• кроскармеллоза натрію — 30 мг
• натрію лаурилсульфат — 0,5 мг
• натрію цитрат дигідрат — 43,5 мг
• стеаринова кислота — 2 мг
• колоїдний діоксид кремнію — 1 мг

Оболонка таблетки складається з:

• кармеллози натрію — 0,7 мг
• танка — 33 мг
• акації камеді — 0,6 мг
• сахарози — 116,1 мг
• діоксиду титану — 1,4 мг
• макроголу 6000 — 0,2 мг
• чорних барвників (Опакод S-1-277001, залізо оксид чорний — E172) — 24,65%
• пропілгліколь — 1,3%
• ізопропанолу — 0,55%
• бутанолу — 9,75%
• етанолу — 32,275%
• очищеної води — 3,25%

Фармакологічна дія

Механізм дії ібупрофену базується на інгібуванні синтезу простагландинів — медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції. Це нестероїдний протизапальний препарат, що не вибірково блокує ферменти циклооксигенази (ЦОГ-1 та ЦОГ-2). Внаслідок цього зменшується вироблення простагландинів, що знижує біль, жар та запалення.

Крім того, ібупрофен має швидкий больовий та жарознижувальний ефект, а також зменшує агрегацію тромбоцитів. Тривалість аналгетичного ефекту досягає до 8 годин.

Фармакокінетика

• Абсорбція: швидка і повна після перорального прийому, максимальна концентрація у крові досягається за 45 хвилин. При прийомі з їжею час досягнення максимальної концентрації може збільшуватися до 1-2 годин.
• Зв'язок із білками крові: близько 90%
• Проникнення в тканини: повільно потрапляє у суглобову рідину, створюючи у ній високі концентрації. У спинномозковій рідині концентрація нижча.
• Метаболізм: частково метаболізується у печінці, період напіввиведення — 2 години.
• Виведення: через нирки (до 1% у незмінному вигляді) і з жовчю.

Показання до застосування

• Головний біль, мігрень, зубний біль, післяекстракційний біль
• Невралгія, м'язовий і суглобовий біль
• Травми опорно-рухового апарату
• Ревматичні болі
• Альгодисменорея
• Загальні симптоми застуди та грипу
• Лихоманка різного походження

Протипоказання

• Гіперчутливість до ібупрофену або будь-яких компонентів препарату
• Бронхіальна астма, рецидивуючий поліпоз носа, непереносимість ацетилсаліцилової кислоти або інших НПВП
• Ерозивно-язвені ураження шлунково-кишкового тракту, активна виразкова хвороба, кровотечі або перфорація
• Тяжка серцева недостатність (клінічна IV ступінь)
• Тяжкі ураження печінки або нирок
• Гемофілія, порушення згортання крові
• Перііод вагітності в III триместрі
• Дитячий вік до 6 років

Побічні дії

Ризик виникнення побічних ефектів можна мінімізувати, застосовуючи препарат короткими курсами, у мінімальних ефективних дозах. У літніх пацієнтів підвищується ймовірність побічних реакцій, особливо з боку шлунково-кишкового тракту.

Найчастіше побічні реакції проявляються у вигляді:

• Гастроінтестинальні розлади: біль у животі, нудота, диспепсія, рідко — виразки, кровотечі, перфорації
• Алергічні реакції: кропив’янка, набряк Квінке, бронхоспазм
• Зміни з боку крові: лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія (дуже рідко)
• Зміни з боку печінки: підвищення трансаміназ, гепатит, жовтуха
• Зміни з боку нирок: острая ниркова недостатність, гематурія, нефрит
• Головний біль, запаморочення
• Зміни з боку серцево-судинної системи: підвищений тиск, набряки

При появі будь-яких побічних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.

Взаємодія з іншими препаратами

Не рекомендується одночасний прийом Ібупрофену з ацетилсаліциловою кислотою та іншими НПВП через можливе пригнічення їх дії та підвищення ризику побічних реакцій.

При спільному застосуванні з антикоагулянтами, тромболітиками, цефалоспоринами та іншими препаратами, що впливають на згортання крові, підвищується ризик кровотеч.

Ібупрофен може підвищувати концентрацію дигоксину, літію, метотрексату у крові, тому їх застосування потребує контролю лікаря.

Застосування з антигіпертензивними засобами може знижувати їх ефективність.

Кофеїн може посилювати анальгезуючу дію ібупрофену.

Рекомендації щодо застосування, курс і дози

Для перорального застосування. Таблетки рекомендується приймати під час їжі або після їжі для зменшення дратівної дії на шлунок.

Дорослим та дітям старше 12 років: по 1 таблетці (200 мг) до 3-4 разів на добу. Максимальна добова доза — 1200 мг (6 таблеток).

Дітям від 6 до 12 років: по 1 таблетці (200 мг) до 3-4 разів на добу, при цьому інтервал між дозами — не менше 6 годин. Максимальна добова доза — 800 мг (4 таблетки), при масі тіла більше 20 кг.

При симптомах, що тривають більше 2-3 днів або погіршенні стану, слід звернутися до лікаря та припинити прийом препарату.

Передозування

Симптоми передозування включають: сильний біль у животі, нудоту, блювоту, шум у вухах, зниження артеріального тиску, порушення серцевого ритму, кому, острую ниркову недостатність. У разі передозування необхідно негайно звернутися до лікаря.

Лікування — промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія, підтримка функцій органів.